Клітка та індивідуальний розвиток організмів

.

У X класі формування діалектико-матеріалістичного світогляду, ідейно-патріотичного і морального виховання протікає більш успішно, ніж в IX. Цьому сприяє вивчення суспільствознавства, розширення фізичних і хімічних знань, більш високий рівень загального розвитку людини. Тема «Хімічна організація клітини» На першому уроці по темі учні отримують завдання розглянути в підручнику таблицю «Вміст хімічних елементів у клітці» і з'ясувати, які із зазначених елементів зустрічаються і в неживій природі, зробити на основі цього висновки. Потім учні розглядають таблицю «Вміст у клітці хімічних сполук» і встановлюють, які із зазначених з'єднань зустрічаються і в неживій природі. У ході узагальнюючої бесіди школярі формулюють висновок про подібність об'єктів живої і предметів неживої природи за вмістом хімічних елементів, що свідчить про їх спільності. У той же час вони знаходять відмінності живої і неживої природи за складом хімічних сполук. У підсумку підкреслюється матеріальна єдність живої і неживої природи і за складом хімічних сполук відзначаються особливості живого. Учитель пропонує використовувати знання хімічного складу клітини для спростування поглядів на надприродність життя. Школярі обґрунтовують ідею єдності живої і неживої природи, бо жива природа складається з тих же елементів, що і нежива, що на рівні елементів відмінностей між ними немає, вони проявляються лише на рівні хімічних сполук, що найбільш складні з'єднання характерні тільки для живих об'єктів. Вивчення ролі неорганічних речовин в клітині дозволяє використовувати приклади з життя рослин і показати вплив нестачі калію, фосфору, кальцію та інших елементів на ріст і розвиток культурних рослин. У зв'язку з цим важливо звернутися до розділу Продовольчої програми «Розвиток хімізації сільського господарства» і запропонувати учням зачитати текст про збільшення поставок сільському господарству мінеральних добрив і вапняних матеріалів, більш широкому використанні органічних добрив і торфу для приготування компосту. Звернення до матеріалів допомагає учням уявити масштаби хімізації сільського господарства, її зростаючу роль у підвищенні врожайності сільськогосподарських культур в одинадцятій п'ятирічці в порівнянні з десятою п'ятирічкою. Ілюстрації ролі хімізації в отриманні високих врожаїв культурних рослин сприяє добірка учнями відомостей з газет про ефективність застосування добрив, вапнування кислих і гіпсування засолених грунтів. Зачитування на уроці коротких витягів з статей переконує учнів у важливості біологічних знань для успішного вирощування рослин. Аналіз даних про витрати на застосування добрив, вапнування і гіпсування грунтів, а також розповідь про собівартість продукції, рентабельність виробництва сприяє усвідомленню учнями необхідності раціонального використання добрив, вапняних та інших матеріалів, допомагає зрозуміти, як при менших витратах отримати найбільшу економічну ефективність, знизити собівартість сільськогосподарської продукції. На уроках, присвячених вивченню будови й ролі білків у клітині, учні дізнаються про їх багатофункціональності, про залежність будови і життєдіяльності клітини від входять до її складу білків. Учитель пропонує школярам обгрунтувати положення про білках (а потім і нуклеїнових кислотах) як матеріальні основи життя, встановити загальний характер взаємозв'язків у природі на прикладі будови і функцій молекул білків, нуклеїнових кислот. Десятикласники використовують знання різноманітних функцій білків для доказу положення про макромолекулах білків як матеріальних основи життя. Встановлення учнями залежно вторинної та третинної структур молекул білків і, отже, виконуваних ними функцій від послідовності і складу амінокислот у них дозволяє зробити висновок про взаємозв'язок структури і функцій молекул. Зміна складу амінокислот їх послідовності веде до порушення структури молекул, що в свою чергу викликає порушення функцій. Аналогічним чином в процесі вивчення особливостей будови і ролі жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот, АТФ важливо домагатися використання учнями цих знань для підтвердження положень діалектичного матеріалізму про матеріальну єдність живої і неживої природи і специфіці життя, про загальний характер взаємозв'язків у живій природі і причинної зумовленості біологічних явищ.